Вічний Майстер краєвиди пише
барвами небесної краси,
і вона у тихих вербах дише,
дишуть нею води і ліси.
Дух любови пшениці колише,
тихо вранці зрошує жита.
Захід сонця в ту країну кличе,
де домівка батьківська свята.
До осель небесної Вітчизни
спалахом єдиного мазка
прокладає шлях ясний і чистий
владна й творча Батькова рука.
Хоч мені про Нього люди в світі
не говорять у лихі часи -
Вічний Майстер пише краєвиди
Словом невимовної краси.
Комментарий автора: Є російськомовна пісня "Пишутся прекрасные пейзажи..." Пропонований україномовний вірш - її відповідник для україномовних християн.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Чудово. До речі оригінал написаний Вірою Кушнір. Я дуже люблю її поезію. Вона й сама людина дуже неординарна. Уже за 80, а зберегла світлий, живий розум і щиру віру в Бога. В минулому році, у Сакраменто проходив її творчий вечір - тож довелося побачити і почути її. Дуже вразило, наскільки відповідально вона ставиться до своїх слів і наскільки боїться, щоб ніяка слава не пристала до неї.
Публицистика : Если христианин из другой церкви, то неужели он нечестивый? - Николай Погребняк Слушал свою соседку, и на душе стало грустно: ведь если бы мы были вообще неверующими – то они спокойно могли бы воспользоваться нашим даром, а раз мы христиане, не принадлежащие их церкви, то – НЕЧЕСТИВЫЕ. Хотелось возразить, закричать ей: \"Неужели ты не понимаешь, что истина о спасении во Христе открыта верующим из различных христианских деноминаций? И в Австралии, и в Америке, и в Азии, Европе, и в Африке – везде есть люди, которые верят во Христа Иисуса и любят Его всем сердцем своим, всем разумением своим и всеми силами своими. Они знают и любят Господа – чего же более?\" – но я только глупо улыбался...
